Організація харчування

   Організація харчування дошкільників

Здорове харчування - здорова дитина.

      Довіряти поглядам дитини, її інстинктам надзвичайно важливо, особливо стосовно питань здорового харчування.

Здорове дитя в сім'ї, є мабуть, найважливішим для батьків. Але здоров'я дітей - це не товар, який можна купити в аптеці. І навіть не знання про особливості дитячого організму і дитячих хвороб. Здоров'я дитини, в першу чергу, ґрунтується на витримці його батьків і бажанні зрозуміти дитину. Довіряти поглядам дитини, її інстинктам надзвичайно важливо, особливо стосовно питань здорового харчування.

      У питаннях здоров'я власного чада батьки в основному повинні розраховувати не на дільничного лікаря-педіатра, а, в першу чергу, на своє власне терпіння. У дитячому віці організм людини ще не повністю адаптувався до життєвих умов довкілля, тому здоров'я дітей більш схильне до впливу несприятливих зовнішніх чинників. Одним з наріжних каменів благополучного розвитку дитини є здорове харчування маляти. Харчування може допомогти попередити виникнення хвороби або ж навпаки - прискорити її появу. Тому в питаннях харчування дитяти батьки повинні проявити максимум уважності та настороженості.
На що ж варто звернути увагу батькам, щоб харчування дитяти було правильним? По-перше, необхідно пам'ятати про те, що організму, який розвивається, для підтримки процесів росту потрібна достатня кількість енергії. Здорове дитя не сидить на місці і завжди перебуває в русі - весь час активно пізнає світ. Отже, харчування дитини повинне відповідати її енергетичним запитам. Основним джерелом енергії для людини є вуглеводи. Велика кількість вуглеводів міститься в крупах, злаках. Тому каші є для дітей основою здорового харчування.

      Існує думка, що лише м'ясні продукти здатні забезпечити дитині повноцінне здорове харчування. Без сумніву, м'ясні продукти незамінні ні у молодому віці, ні в літньому. Проте травна система дитини частенько ще не здатна працювати в повну силу, як у дорослого, а переварювання м'яса - досить енергоємний процес. Тому дітям корисно залишати не менше двох вегетаріанських днів на тиждень, а м'ясні страви вживати не частіше одного разу на день. До того ж, вегетаріанські дні - розвантажувальні. В цей час легше протікають травні процеси, що сприяє відпочинку всього шлунково-кишкового тракту.

Не варто додавати в раціон маляти жирні м'ясні бульйони. А саму м'ясну страву краще давати без гарніру. Поєднання в страві м'яса та картоплі вважається поганим, оскільки така комбінація дуже важка для переварювання дитям. Діти частенько погано їдять гарніри до м'яса. Нерідко можна спостерігати, як вони вибирають м'ясо. Така поведінка не випадкова. Більше прислухайтеся до думки дитини. В такому випадку те, скільки їжі зможе дійсно засвоїтися, важливіше за об'єми на тарілці, що Ви йому приготували.

       Зверніть увагу на те, що останнім часом м'ясні напівфабрикати і ковбасні вироби нашої харчової промисловості містять такі компоненти як нітрати і нітрит. Ці речовини є канцерогенами. Тому ці продукти харчування в дитячому меню слід обмежувати. Нітрати так само містяться в овочах, особливо часто отруєння у дітей виникають від тепличних овочів. Але здорове харчування неможливе без рослинної їжі – що робити у такому разі? Для виведення нітратів овочі можна вимочувати в холодній воді протягом 30-40 хвилин. Також можна варити їх дрібно порізаними. У цих випадках близько 50% нітратів переходить у воду. Десята частина нітросполук накопичується в шкірці фруктів і овочів. Тому перед тим як дати дитині фрукти або овочі, необхідно очистити їх від шкірки.

       Здорове харчування швидко зростаючого організму немислиме без Са (кальцію). Міцність кісток протягом життя людини прямо залежить від кількості Са, яку вона отримала в дитячому віці. До того ж Са забезпечує процеси згортання крові, м'язового скорочення, у тому числі скорочення серцевого м'яза. Маленькі діти при дефіцті Са можуть захворіти рахітом. Тому здоровою дитина може стати, лише якщо вона з їжею отримує достатню кількість Са. Традиційними джерелами Са є молочні продукти (молоко, сир), тому батьки неодмінно повинні включати їх у раціон своєї дитини.

      Слід обмежувати пристрасті дитини до солодкого. Тим більше не слід виховувати її, використовуючи якісь смакові переваги маляти. Наявність солодких продуктів у раціоні маляти може викликати посилене бродіння їжі в травному тракті і згубно відіб'ється на здоров'ї дитини. Надмірне бродіння може повторно сприяти появі запалення мигдалин, проносів, гастритів та аллергій.

       Природа дитини дуже чутлива і має сильні інстинкти, тому в більшості випадків вона сама зможе знайти дорогу до здорового харчування.

       Здоров'я дітей також залежить від режиму харчування. Апетит приходить тоді, коли дитина встигла побігати, награтися. В цей час у травній системі починається підготовка до прийому їжі: активізуються шлункові ферменти, «запускається» моторика кишечника. Вигляд їжі та її запах повинні сприяти появі апетиту. Необхідно приділяти увагу культурі їжі, навколишньому оточенню. Тому в цьому питанні батьки повинні самі подумати, як краще організувати цей процес у кожному конкретному випадку, оскільки здорове харчування дитини вимагає індивідуального підходу.

        Не варто заставляти дитину їсти конкретний вид їжі, оскільки якщо її харчові переваги ще не зіпсовані, вона сама відчуває, які продукти їй необхідні. Тому краще буде поцікавитися у неї, що б вона хотіла з'їсти. Навмисний примус дитини приведе до зворотної реакції і може сформувати у неї психологічні бар'єри. Якщо ж вона в якийсь день не має сильного апетиту, то теж не слід панікувати. Значить, цього дня її організм вимагає розвантаження. А надмірне насильницьке годування ніяк не можна вважати здоровим харчуванням, оскільки воно суперечить внутрішнім позивам організму, його природі.

       Більше довіряйте дитині. Прагніть спостерігати за її вибором і розуміти, що більше їй потрібно. Природа маляти дуже чутлива і має сильні інстинкти, тому в більшості випадків вона сама зможе знайти дорогу до здорового харчування.

ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ

У ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

1. Закон України «Про дитяче харчування».

2. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про дитяче харчування» щодо посилення вимог до виробництва та обігу продуктів дитячого харчування (від 02.12.2010 № 2746-IV).

3. Закон України «Про якість та безпечність харчових продуктів» (із змінами).

4. Закон України «Про питну воду та питне водопостачання».

5. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

6. Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах (постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591).

7. Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів (постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2002 № 1243; зміни – постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2003, від 22.06.2005 №507).

8. Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах (затверджений спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерством охорони здоров’я України від 01.06.2005 № 242/329).

9. Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах (спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерством охорони здоров’я України 15.08.2006 №620/563).

10. Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2002 № 280).

11. Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (лист Міністерства освіти і науки України від 21.06.2007 №1/9-394).

12. Про вжиття заходів щодо запобігання харчових отруєнь (лист Міністерства освіти і науки України від 18.12.2008 № 1/9-795).

13. Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (затверджений спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерством охорони здоров’я України від 17.04.2006 № 298/227; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 травня 2006 за № 523/12397).

14. Спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерством охорони здоров’я України від 26.02.2013 № 202/165 «Про затвердження Змін до Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах».

15. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23.03.2016 № 234 "Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів"

16. ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 12.05.2010 № 400).

17. Про затвердження змін до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2011 № 505).

18. СанПиН 42-123-4117-86 «Условия, сроки хранения особо скоропортящихся продуктов».

19. Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах ( лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 23.05.2012 № 1/9-396).

20. Державні санітарні норми та правила «Медичні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини» (затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.2012 № 1140; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 січня 2013 за № 88/22620).

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Раціональне, здорове харчування дитини є важливим щоденним питанням!

В повсякденному харчуванні обов’язково мають бути: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, клітковина, вода.

Той, хто дбає про своє здоров’я, має дотримуватись трьох принципів здорового харчування: помірність, різноманітність, збалансованість.

Помірність – щоб калорійність раціону не перевищувала енергетичних витрат організму.

     Різноманітність – передбачає споживання продуктів усіх основних груп (хліб і крупи; овочі та фрукти; м’ясо та молочні вироби).

Збалансованість – означає правильне співвідношення цих груп продуктів.

    Для того, щоб їжа приносила користь, необхідно знати години харчування, а також правильно розподілити, коли і які продукти вживати. Наприклад, продукти, багаті на білок (м’ясо, рибу, яйця, горох, квасолю), вживають на сніданок та обід, а страви з круп та овочів залишають на вечерю.

     Необхідно, щоб їжа була різноманітною. Але є продукти, вживання яких треба обмежити. Це цукор, жир, сіль, борошняні вироби. Від надмірного вживання солодощів люди повнішають, у них псуються зуби, вони частіше хворіють. Надлишок в організмі солі теж може стати причиною захворювань.

      Голод - це голос природи, який дає сигнал, що організму потрібна їжа.

       Апетит – це звичка, набута людиною протягом життя і проявляється бажанням поїсти внаслідок зміни настрою, певної ситуації, настання становленого часу, впливу виду, смаку, запаху їжі і навіть однієї думки про ту або іншу їжу.

    Для дітей перш за все необхідне споживання повноцінного білка. Адже це основний будівельний матеріал для організму. В разі його нестачі виникає гальмування росту. Необхідно пам’ятати, що саме в продуктах тваринного походження білки є повноцінними. Дуже корисним для організму дітей та підлітків є біле м’ясо птахів (грудинка), як джерело легкозасвоюваного повноцінного білка, що практично не містить жиру. Телятина та нежирна свинина відіграє важливу роль у кровотворенні (зокрема, його вживання рекомендують при недокрів’ї як джерело заліза). Джерелом білка є також яйця, риба, молоко, сир, картопля, свіжа капуста, гречана, рисова, вівсяна крупа.

   Жири – теж частинка тіла людини. Після травлення їх організм відкладає „про запас” – під шкірою та навколо життєво важливих органів, таких як серце, печінка і нирки. Вони захищають нас від холоду і запобігають пошкодженню внутрішніх органів і кісток. Тому деяка кількість підшкірного жиру дуже необхідна для підтримання здоров’я. Найбільш необхідні для організму жири знаходяться в молоці, вершковому маслі, сметані, кефірі, йогуртах, яєчному жовтку, жирній рибі (оселедець, скумбрія, сардини), нерафінованій олії. Ці жири знижують рівень холестерину в крові, зменшують ризик виникнення серцево-судинних захворювань.

  Корисність вуглеводів для організму в тому, що вони сприяють нормалізації процесів травлення, дають відчуття ситості на тривалий час, а деякі швидко втамовують голод (фрукти, мед, цукор). Вуглеводи дуже калорійні. Їх надлишок у раціоні може привести до ожиріння (особливо в дитячому віці).

  Здоровий раціон не обходиться без клітковини, оскільки вона допомагає виводити відходи з організму. Вона також надає нашій їжі „об’єму”, підсилює моторику кишечника, нормалізує травлення і допомагає контролювати вагу.

      У здоровому харчуванні ніяк не обійтись без води. Вона не вважається поживною речовиною, але виконує життєво необхідні функції: сприяє обміну речовин, виводить токсичні відходи. Організм дитини шкільного віку потребує 1,5 – 2л рідини. Корисно також випивати склянку – півтори джерельної води. За нестачі води в організмі людина відчуває спрагу, з’являється млявість, знижується тиск крові. Якщо без їжі можна прожити більше місяця, то без води - лише кілька днів.

     Ключовими компонентами здорового раціону є вітаміни і мінерали. Вони також містяться у їжі і є важливим джерелом протеїну, вуглеводів та жирів. Вітаміни й мінерали легко руйнуються у процесі обробки їжі, тому так важливо щодня їсти хоча б трохи сирих овочів і фруктів.

Найпоширенішими з вітамінів є:

- Вітамін А сприяє росту, потрібний для нормального зору. Його багато у моркві, маслі, сирі, яйцях, печінці, помідорах, зеленій цибулі.

- Вітаміни групи В необхідні для розумової і фізичної праці. Містяться вони у житньому хлібі, вівсяній та гречаній крупах, у горосі, квасолі, жовтку яєць, печінці, м’ясі.

- Вітамін С запобігає застуді, поліпшує кровообіг, сприяє росту, лікує цингу. Багато його в капусті, картоплі, помідорах, цибулі, шипшині, часнику, лимонах, чорній смородині.

- Вітамін D зміцнює кістки, запобігає рахітові. Міститься в молоці, печінці, житньому хлібі, яйцях, риб’ячому жирі.

     Організм дитини, особливо в період його формування, дуже чутливий до дефіциту вітамінів. При їх нестачі розвивається гіповітаміноз (погіршення самопочуття, швидка втомлюваність, дратівливість, зниження захисних сил організму). Такі стани частіше спостерігаються взимку та навесні, що пов’язано з особливостями харчування у ці періоди. Адже тоді менше вживається свіжих овочів та фруктів та й вміст вітамінів у цих продуктах є меншим, ніж влітку та восени. Тоді добову потребу у вітамінах слід забезпечити змішаним раціоном харчування. Корисно вживати щоденні вітамінні салати, які доступні кожній сім’ї:

1. Морква, яблуко, солоний огірок, хрін, зелень петрушки.

2. Червоний буряк, морква, майонез.

3. Редька, морква, часник, сметана, сіль, цукор, зелень петрушки.

На формування м’язової, кісткової, нервової тканин у дітей впливають мікроелементи: калій,кальцій,магній, залізо, йод, фосфор, цинк. Тому у харчуванні мають бути : яблука,абрикоси, вишня, виноград, ананаси, квасоля, огірки, капуста, риба, м’ясо, в яких їх найбільше.

Для прикладу візьмемо кільку. Це дрібна промислова риба родини Оселедцеві. Хоча її незаслужено відносять до дешевих сортів риби, вона - величезрий резерв кальцію. А кальцій бере участь у формуванні кісткової тканини, стимулюе ріст учня. Під його впливом формуються гарні й міцні зуби.А в хребті, лусці, хвості зосереджені також запаси фосфору.

Увага! Небезпечні продукти, що заборонені до використання та вживання дітьми у докшільних установах!

    Забороняється замовляти, приймати та використовувати у дошкільному навчальному закладі м'ясо та яйця водоплавної птиці,м'ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м'ясні обрізки,субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за виключенням печінки та язика, а також свинину жирну, свинячі баки, річкову та копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральну каву, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів тощо). В дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти. Сардельки, сосиски, варені ковбаси повинні прийматися не нижче 1 ґатунку. Забороняється приймати продукти недоброякісні або сумнівної якості із закінченим терміном придатності або на межі його закінчення.

Специфіка харчування у дитячому закладі

   Харчування дітей у дитячих садках в Україні регламентується у міжвідмчій"Інструкціі з організації харчування дітей у дошкільному навчальному закладі", затвердженій Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством освіти і науки України у 1993 роц,Державною цільовою соціальною Програмоюрозвитку виробництва продуктів дитячого харчування на 2012/2016 роки.

У дитячому закладі рекомендується трьохразове харчування. Ужин діти отримують вдома. На час проведення оздоровчих заходів в раціон харчування додатково додають фруктові соки, які рекомендується давати дітям з 11.00 – 11.30. Розташування їжі за калорійністю на протязі дня повинно бути наступним: сніданок - 25%, обід - 35%, підвечірок та вечеря – по 20%. Норми харчування дитини на один день у віці від 3 до 7 років при трьохразовому харчуванні у дитячому закладі (в грамах) рекомендовано такі:

• хліб пшеничний – 75/120

• мука пшенична – 15/25

• крупи, бобові, макаронні вироби – 30/45

• картопля – 190/210

• овочі різні – 200/230

• соки – 50/70

• сухофрукти – 10/10

• кондитерські вироби – 5/15

• цукор – 35/45

• масло вершкове – 12/21

• олія – 6/9

• яйце, шт. – 0.25/0.5

• молоко, кисломолочні продукти – 350/400

• сир кисломолочний – 35/45

• м'ясо та м’ясопродукти – 60/100

• риба та рибні продукти – 20/45

• сметана – 5/10

• сир твердий – 3/5

• чай – 0,2

• кава злакова – 1 / 4

• сіль – 2/5

• дріжджі – 1/1

• лаврове листя – 0,05/0,1

Згідно до Інструкції, рекомендується ретельно підбирати продукти та страви на кожний прийом їжі. Так, якщо на обід подається розсольник, овочеві супи чи борщ, то на друге слід подати гарнір з круп, макаронних виробів, комбінований гарнір, а також салат з овочів чи овочі. У тому разі, якщо на перше готують круп’яні супи, то на друге рекомендовано дати на гарнір овочеві страви. Наводимо приблизний об’єм окремих видів їжі для дітей від 2 до 5 років ( у грамах):

• Каші чи овочеві страви на сніданок чи на підвечірок – 150-180

• Кава, чай, какао – 150-180

• Супи, бульйони – 160-200

• М’ясні чи рибні страви – 60-80

• Компоти, киселі – 120-150

• Гарніри комбіновані – 100-130

• Фрукти, соки – 50-70

• Салати з свіжих фруктів та овочів – 40-50

• Хліб пшеничний (на весь день) – 75/120

Усі продукти харчування, які потрапляють до дошкільного закладу, повинні мати відповідність до умов державних стандартів та супроводжуватися документацією (накладні, сертифікати) з висновками щодо їх якості, терміну реалізації, кількості. Закупівлю чи придбання продуктів харчування (м'ясо, овочі, фрукти ,мед та ін.) від індивідуальних чи фермерських господарств , кооперативів, садівничих товариств слід згоджувати з територіальною СЕС.

Вітамінізацію перших та третіх страв обіду вітаміном С виконує медична сестра саме перед роздачею їжі (для дитини від 1 до 6 років – 40 мг). Найбільш небезпечними у відношенні виникнення харчових отруєнь є вироби з м’ясного фаршу та риби. У зв’язку з чим ці вироби (котлети, тефтелі, зрази, битки) повинні підлягати тепловій обробці в два етапи: смаження на плиті тривалістю 10 хвилин, після цього - обробка у духовій шафі 10 хвилин при температурі 220-250 градусів. Таким же чином повинні виготовлятися сирники, смажена риба шматочками, печінка. Якщо для других страв використовується відварене м'ясо, птиця, то їх після розділення на порційні шматочки по друге кип’ятять у бульйоні. Салати та вінегрети також потребують строгого виконання санітарних та технологічних вимог, тому їх заправляють тільки перед видачею.

Неможливо виготовлення у дошкільних закладах студенів, м’ясних салатів, холодних борщів, виробів під фритюром, кремів; використання сиру кисломолочного, сметани та фляжного молока без термічної обробки. Допускається використання у харчуванні дітей таких страв як млинці з м’ясом, з сиром кисломолочним, макаронів по флотські, паштетів з печінки, якщо вони виготовлені за технологією, відповідно документам Міністерства охорони здоров’я. Консерви м’ясні, рибні чи овочеві не рекомендуються в харчуванні дітей дошкільного віку. Використання їх допускається тільки як виключення при відсутності м’яса, риби, овочів і тільки після термічної обробки для приготування перших та других страв. Ковбаса варена повинна підлягати термічній обробці після розподілу на порційні шматочки.

Для заправки перших страв та соусів використовують метод пасерування у вершковому маслі та олії. Проводять пасерування у режимі тушіння , тобто: у нагрітий жир занурюють цибулю, моркву, коріння та додають бульйон чи воду (для пониження температури до 100 градусів). Загальне керівництво організації харчування дітей виконує завідувач дитячим дошкільним закладом. Лікар контролює санітарний стан харчоблоку, умови зберігання та реалізації продуктів, меню та якість їжі, проводить санітарно-освітню роботу серед персоналу та батьків по питанням раціонального харчування. До обов’язків лікаря дитячого садка надходить відбір дітей для індивідуального та дієтичного харчування.

Медична сестра дитячого дошкільного закладу складає примірне меню-розкладку, забезпечує приємність харчування у колективі та у сім’ї за рахунок рекомендацій по домашньому харчуванню, виконує контроль за якістю продуктів, виконання технології виготовлення їжі та ін. Видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби медичним робітником (лікар, медична сестра ,дієтична сестра) чи іншою відповідальною особою (вихователь, методист), якого призначає завідувач дитячого садка. Головним показником правильної організації харчування дітей у дитячих садках є гарне почуття дітей, відсутність шлунково-кишкових захворювань, низька захворюваність у дитячому колективі.

Меню для дітей у дитячому садку

    У дитячому садку складається одне загальне меню для дітей у віці від 1,5 до 7 років. Сезонність харчування відрізняє лише те, що у літньо-осінній період мають давати дітям більш овочів та фруктів, а у зимово-весняну пору – соки та фрукти. При складанні меню, робітники у дитячому садку враховують:

• Добовий набір продуктів

• Об’єм порцій

• Час приготування страв

• Норми заміни продуктів під час приготування страв

• Норми втрати при холодній та тепловій обробц

і • Данні про хімічний склад продуктів та страв.

При складанні денного раціону по-перше піклуються про наявність у ньому головного будівельного матеріалу – білку. Джерело білку тваринного походження – м'ясо, риба, яйце, молоко та молочні продукти. З рослинних продуктів багаті ні білок бобові, деякі крупи (гречана, вівсяна, пшоняна) та хліб. Більшу частину жирів у добовому раціоні дитини повинні представляти жири тваринного походження. Вони розміщуються у вершковому маслі, вершках, сметані. Загальна кількість рослинних жирів (кукурудзяна, сонячна та оливкова олія) складає не менш 15-20 % від його загальної кількості у добовому раціоні дитини. Рафіновані джерела вуглеводів – цукор, варення, мед, кондитерські вироби – менш корисні для дитини. Більшу частину добової потреби малюка у вуглеводах потрібно задовольняти за рахунок круп, хліба, макаронних виробів та , що є найважливішим – овочів та фруктів. Останні мають ще й важливі для дитячого організму вітаміни, мінеральні солі, мікроелементи. Крім того, у овочах та фруктах є пектини, харчові волокна, клітчата, які благодійно впливають на процеси перетравлювання їжі. Масла та ароматичні речовини багатьох фруктів виробляють шлунковий сік та підсилюють апетит. Вони корисні дітям з занизьким апетитом. Необхідно також додавати у меню цибулю та часник. Деякі продукти дитина може вживати кожного дня – це молоко, масло, хліб, цукор, овочі та фрукти, м'ясо. Яйце можна давати через день, сир кисломолочний – через два дні. А ось рибу – два рази на тиждень. У меню на кожний день не повинні повторюватися страви, східні по складу. Дітям також дуже корисно починати приймати їжу з салатів з сирих овочів чи кислих фруктів, які стимулюють виробку шлункового соку та підвищує апетит. Ще однією обов’язковою умовою при складанні меню є виконання вимог санітарно епідеміологічної служби у відношенні продуктів та страв, які заборонено. Наприклад: ковбаса, копченості. Крім того, особиста увага звертається на стан здоров’я персоналу, працюючого на кухні у дитячому садку. Процес прийому їжі не може бути повноцінним без відповідної середи. Під час невірного підходу до процесу годування, особливо коли малюка зобов’язують їсти силою чи годують з розвагами, змовками, у нього виникає негативний рефлекс на усіляку їжу.

За кожною дитиною у садку закріплено постійне місто за столом, а вихователь піклується про те, щоб йому було зручно сидіти й використовувати столові прибори. У кожній групі повинні бути стільці, які відповідають віку дітей. Вимоги до посуду: стійкість, зручність та відповідність об’ємам порцій. Харчування дітей та режим дня у вихідні дні. У цей віковий період діти дуже енергійні, багато ходять, бігають, люблять рухливі ігри, вони дуже емоційні, вразливі, та питливі, запас знань та вмінь у них постійно збагачується. Щоб переповнити великі розтрати енергії та забезпечити потреби подальшого зросту та розвитку, дітям вкрай необхідний постійний приток енергії та усіх корисних елементів (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей та мікроелементів), єдиним джерелом яких є повноцінне, адекватне віку дітей харчування. Важливим елементом правильної організації харчування є режим приймання їжі впродовж дня, цілеспрямований розподіл продуктів, об’ємів їжі та добової калорійності між окремими її прийомами.